Лелеча пригода

Лелеча пригода

Здалеку-здалека, із чужого раю,

Поверталися лелеки до рідного краю.

Летіли, летіли через море синє

До свого гніздечка та й на Україну.

Раптом білі крила жаром запалило,

Налякались білі птахи, душа затремтіла.

Широкою смугою по чистому полю

Котились пожежа, завдавала болю.

І чують лелеки, як плачуть комашки:

–Ой болить нас, ой пече нам!Ой гірко нам, важко!

– Хто ж вам кривду заподіяв? – лелеки питають.

Але цього навіть мудрі мурашки не знають.

Не знають, не відають й сонечка крапчасті.

– Ой горенько, горе! Доля нам пропасти!

Роздивляються лелеки, страшно їм летіти.

Але ж треба ту пожежу якось загасити!

Злопотіли білі крила – вітри налетіли,

Заплакала чорна хмара, вогонь загасила.

Чорна смуга, наче смерть, спалена лежала,

А природа вся довкола в страху завмирала.

– Хто ж це лихо учинив?

– Недобрії люди. Траву суху запалили.

Як буде, так буде!

Запалили лінивії, щоб не працювати,

А маленька комашинка мусить погибати.

Повернулися лелеки до свого гніздечка,

Аж там дітки граються, зовсім недалечко.

Розповіли білі птахи ту страшну пригоду,

Попросили не нищити рідную природу.

Щоби трави не палили, дерев не ламали,

Щоб з піснями, не вогнями, весну зустрічали.

Квітень, 2016 р.                                                            Вчитель початкових класів

Нижньолукавицької СЗОШ І-ІІ ступенів

Стрийського району

Камінська Оксана Миколаївна