Букварикове свято

                                               Сценарій Букварикового свята

Зала святково прибрана повітряними кульками, малюнками казкових героїв, квітами, літерами. На стінах розвішені плакати «Спасибі, Букварику!», «Ласкаво просимо на свято Букваря!».

Заходять ведучі в українському вбранні.

Ведуча І (кланяється):

– Дорогі друзі! Любі гості! Шановні вчителі! Найдорожчі наші батьки! Кохані матусі! Раді вас вітати на нашому  урочистому  святі! Ну що, всі зібралися у залі?

Ведуча ІІ:

– Та ні, когось не вистачає…

Ведуча І:

– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»

(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ті-но!»)

Ведучі (співають і танцюють):

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знати,

Уміє і читати, і писати?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі:
ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!
Ведучі (співають):
Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі:
ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

Ведуча І:

– Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Під музику заходять  учні першого класу.

Коли у школі щось-там    

                                       хороводиться,
Без першокласників нічого не  

                                           обходиться!
Нехай знімає фільми Голівуд,
А перший клас давно вже тут як тут!

Про перший клас уже знімається  

                                                       кіно!
І всі дівчата в нас немов Мерлін

                                                  Монро!
А ось і ми! А ось і я!
                       І перша вчителька моя!

Дівчинка. Ділі-ділі, день-дзелень!
Всіх вітаєм у цей день!

Хлопчик. Дзвони дзвонять!

                                      Весь наш клас:
Каже вам: «Христос Воскрес!»

Христос Воскрес, люди добрі,                       Сьогодні ми зібралися на свято,
Що сидять в нашій господі.                           До нього готувалися усі.

Раді з святом вас вітати,                                 Щасливі, що у класі мами й тата,
Щастя і добра бажати!                                    Бабусі і рідненькі дідусі.

На веснянім видноколі Зайнялась зоря.

Свято в школі! Свято в школі! Свято Букваря!

Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято —

Вшанування Букваря!

Є книг багато — радісних, товстих,

Тонких, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — Буквар!

Із нього слів не вируба сокира.

Це дітям кращий в світі дар.

І мова в нім легка, співуча, щира.

Дитячі душі гріє він – Буквар!

Любі гості, мами й тата.

В нас Букварикове свято.

Ми всіх гостей вітаємо,

І дуже вам радіємо,

Бо ми всі букви знаємо,

Бо ми читати вміємо!

Хай це букварикове свято в нашім класі,
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
Бо щасливіша в світі та людина,
Що друзів має поряд повсякчас.
Будьте щасливі, наші рідні мами й тати,

Здорові  будьте, вчителі,
до ста літ жийте, любі наші бабусі і дідусі,

І, звичайно, гості всі!

Хай кожен гість перевіря,

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам ,школярикам,

Прощатися з Буквариком?

Ми — шкільна сім'я єдина,

Ми вчимо за складом склад.

Мама, щастя, Україна,

Річка, гори, пишний сад.

І за все це я кажу:

«Спасибі книзі — Букварю!».

Ведуча І. Але ж ми не можемо почати свято без Букваря! Давайте його всі разом покличемо. Букварику! Букварику!

(Заходить Буквар)

Ведуча ІІ. А ось він і сам, шановний наш Буквар!

(Звучить пісня «Мій букварик»)

Букварик

Я - Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати.

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене листають

Ніжні пальчики малі...

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки мої.

Щиро зі всіма ділюся -

Не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

- Треба гарно вам читати? Так.

- Треба менших ображати? Ні.

- На перерві пострибати? Так.

- А всі парти пописати? Ні.

- Друга треба виручати? Так.

- А треба слухати матусю? Так.

- А дідуся і бабусю? Так.

- У школі вибийте шибки? Ні.

- Учителям  робіть все навпаки? Ні.

- Брудне взуття носіть у школу? Ні.

- Завжди старших поважайте! Так.

- І малюків не ображайте! Так.

Всі: Навчився читати наш дружній клас,

Ви можете всі поздоровити нас.

Сценка «Перший урок»

Вед. Воронятко маму просить,

Майже причепилося.

Вороня. - Кар - кар - кар!

Скоро всі підуть до школи,

Тож купи й мені Буквар!

Вед. Мама, звісно, добра птиця -

Всеньке місто обійшла,

Облетіла всі крамниці,

Але книжку ту знайшла!

Мама. Ну, сідай, моє дитятко,

Наймиліше воронятко.

Починай мерщій, синок,

Щонайперший свій урок!

Вед. Поклювало воронятко

Носом літери.

Вороня. - Кар - кар - кар ! Мамо!

Це ж бо не зернятко,

Це ж бо справжній наш  Буквар!

(Пісня «Веселий Букварик»)

 (Заходить Казка)

Казка: Скільки тут музики! Пісень багато!

Я, гарна казка,

Прийшла до вас на свято.

Казок чимало є на світі, –

і веселих, і сумних.

Хіба зможемо прожити

ми без них?

Дозвольте мені вас запитати,

Хто з вас любить слухати казки?

А хто – читати?

А хто зможе угадати, назву казочки сказати?

Котиться, котиться, а на зустріч йому вовк.

(«Колобок»)

Спочатку була, як кулак,

Потім, як буряк, а наприкінці

стала, як дідова голова.

(«Ріпка»)

Не плач, діду, не плач, бабо,

я знесу яєчко не просте, а золоте.

(«Курочка-ряба»)

Мій котику, мій братику,

Несе мене лиса за кленові ліса.

(«Котик і півник»)

Підожди ж, клятий глечику! -

Каже лисичка. - Ось я тебе втоплю.

(«Лисичка і глечик»)

Не схотів цапок почекати,

Поки прийде чорний.

(«Про двох цапків»)

Буквар. Ой, які ж ви молодці, діти з Лукавиці!

Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу.

І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.

Букви, ви мої сестрички,

Всі прибули на це свято?

Чи, бува, хто не спізнився?

Чи, бува, не забарився?

(Виходять букви)

Нас тридцять три, нас тридцять три,

У нас міцна сім'я,

Складаємо слова нові Від А до Я, від А до Я.

Аж тридцять три зорі

Нам світять не вгорі —

На білім-білім полі

Збирали їх поволі.

Ці тридцять три зорі

У нашім Букварі! Всі букви добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині

Читає й пише нас Чудово перший клас!

А, Б, В, Г, Д - попереду йде!

Е, Є, Ж, З, И, І, Ї - це друзі мої!

Й, К, Л, М — хором дружно ми назвем!                   .

Н, О, П, Р, С — ти їх пізнаєш?

Т, У, Ф, X, Ц, Ч, Ш — за друзями поспіша!

Щ, Ь, Ю, Я, — алфавіт увесь!

Ось так! Голосиста буква А твій Букварик відкрива.

Не одна вона іде, а всю азбуку веде.

Як веселочка жива, з букв складаються слова.

Ведуча. Діти, буква А означає приголосний чи голосний звук?

Діти. Голосний.

Ведуча. А які ще голосні звуки ви знаєте?

Діти. Ми їх не тільки  знаємо,  ми  про  них навіть заспіваємо. 

Поспівки про голосні звуки.

А-а-а — яблука два.

Два яблучка червоненькі

Несе донечка до неньки.

А-а-а — яблучка два.

И-и-и — хлопчики три

У калюжу всі упали

І всі хором закричали

И-и-и — хлопчиків три.

І-і-і — коники малі,

Є у них чотири ніжки

Коло воза ідуть пішки

І-і-і — коники малі.

Е-е-е — де то мама йде.

Нема мами, пішла в поле,

Там буряк на полі поле.

Е-е-е — ось вона іде.

У-у-у  песик на шнурку.

Цуценяток п'ять кудлатих

Полягали коло хати.

У-У-У — песик на шнурку.

О-о-о — кругленьке письмо,

А рядочки, як шнурочки,

Мов гарнесенькії очки.

О-о-о — кругленьке письмо.

А. Альбатрос питав акулу:

—  А про азбуку ти чула?

—  Азбука? — хвостом плескає, —

Акулятко вже читає.

Б. Бавлять ранньої пори

Бобренят старі бобри.

Бубнить бобер до білки:

Бобреня боїться бджілки. 

В. Вовк ведмедя розбудив:

- Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень з барлогу —

Вовк втікає в ліс від нього.

Г. Ґелґотять усі гуси:

В город забігло гусеня.

—  Гиля-гиля! — гука Ганнуся,

Його з городу виганя.

Пісня «Веселі гуси».

Д. Дятел жив у дуплі пустому,

Дуб довбав, як долотом.

Е. Здивувалася дитина:

Від стовпця, аж три жердини.

Здогадалися: «Еге!».

Це, напевно, буква «Е».

Є. Буква «Є».

Яка вона? Ніби скибка кавуна.

Кавуна маля просило —

Двічі скибку надкусило.

Ж. «Жу-жу-жу, своїх діток стережу»,        

— Каже жук. І стереже...

Він і сам, як буква «Ж».

Пісня «По дорозі жук-жук».

По дорозі жук-жук,

По дорозі чорний...

Подивися, дівчинонько,

Який я моторний.

Який я моторний

І у кого вдався,

Хіба ж даси купу грошей,

Щоб поженихався.

По дорозі галка,

По дорозі чорна.

Подивися ж, козаченьку,

Яка я моторна.

Яка я моторна,

Гнучка чорнобрива.

Як побачиш, аж заплачеш,

Що я вередлива.

З. Зайчик вибіг із лісочку,

Зебра стала на горбочку.

И. И — великої немає,

И — слова не починає.

Виплив кит на середину,

Хвилям кит підставив спину.

І. Іваночку, Іваночку!

Іди посидь на ґаночку.

Ї. Їхав котик на коні,

їв перепічки смачні.

Й. Буква «Й» така ж, як «И»,

Наче рідні дві сестри,

Лише носить стрічку

Букви «Й» сестричка.

К. Куй, ковалику, підкову!

Коник мій поскаче знову!

Л. Лиска лащить лисеня,

А лосиха — лосеня.

Пісня «Я лисичка — я сестричка».

М. Мишко клишоногий в барлозі,

Мале мишеня у підлозі.

Н. Ніна, Нонна і Наталка

Не сварилися ізмалку.

О. Оля і Одарочка

Охайні господарочки.

П. Півень весело співає,

Пугач цілий день дрімає.

Р. Ростуть в саду смачні і пишні

Рум'яні яблука і вишні.

С. Спить старий сердитий сом,

Сниться сому сьомий сон.

Сонце пестить поплавок,

Сом сопе на весь ставок.

Т. Тарасові тато купив ковзани,

Тепер на льоду ти його дожени.   

У. Уродила груша рясно,

Урожай зібрали вчасно.

Ф. Фізкульт-ура — Фізкульт-ура!

Футбол для нас найкраща гра!

X. Хрущ над вишнею літає,

Хлопчик ловить — не спіймає.

Ц. Цілий день на ріці

Цвірінькали горобці.

Ч. Для сестрички черевички

Чисто чистила Марічка.

Ш. Шепчуть жабки вночі у ставку:

«Шукає лелечище здобич таку».

Щ. Україну любимо щиро,

Їй бажаємо щастя і миру.

Сценка «Витівки  помилки»

Ь. Я — не шість!

Я — м'який знак!

Це повинен знати всяк.

Я — не літера нова,

Я пом'якшую слова.

А у слові «олівець» —

Забігаю у кінець.

Ю. Юрко наш щуку впіймав отаку.

Юшку він зварить усім в казанку.

Я. Явір зелений шле дітям привіт.

Я вивчив відмінно увесь алфавіт.

Буквар.

Так, ми, діти, повторили,

Букви ті, що вже учили.

Хто старанно букви вчив,

Високі бали заслужив.

Та пам'ятаю, що працював з вами ще один підручник.

Діти. Математика!

Математика (входить).

–              Доброго дня! Так, я теж працювала з першокласниками і хочу побачити, чи всі учні запам'ятали мої уроки.

1. Ось один чи одиниця,

І тонка, й пряма, як спиця.

2. А оце ось цифра 2.

В неї кругла голова,

Довгий хвіст, зігнута шийка.

Ось така, як бачиш, двійка.

3. Ось і третя цифра — 3.

Трійку, третій із значків,

Складемо із двох гачків.

4. Ось четвірка жартівлива

Вигинає лікоть вліво.

5. Потім вийшла погулять

На папері цифра «5».

Руку вправо простягнула, Ніжку бубликом зігнула.

6. Цифра «6» немов замок,

Знизу круг, вгорі гачок.

7. Цифра «7», як кочерга,

В неї бач одна нога.

8. В цифри «8» два кільця,

Без початку і кінця.

9. Цифра «9» чи «дев'ятка»,

Наче в цирку акробатка.

Сторчма як перевернеться,

Зразу ж в шістку обернеться.

Сценка «Веселий нулик».

Автор. Веселий нулик шепотів сусідці одиниці:

Нулик. З тобою поруч я б хотів

             Постояти, сестрице.              

Автор. Та одиниця каже:

Одиниця. Ні! Ти нуль, число нікчемне,

Не стій зі мною,

Бо мені це зовсім неприємно.

Автор. А нуль на це відповідає:

Нуль. Я знаю сам, що в світі значу мало.

Та якби поруч стати нам,

Десятка б з тебе стала.

Поглянь на себе, ти ж у нас

Мала та худорлява,

А станеш більша в 10 раз,

Коли я стану справа.

Нехай не кажуть, що нулі

Такі нікчемні та малі.

Математика.

–              Так, добре! Цифри ви вивчили. А які ви задачі розв'язували на уроках?

Учениця. Було у нас 4 апельсини. Три ми Насті дамо. Скільки залишилося?

Учень. Ми їй краще тільки одного дамо, бо в неї алергія буде.

Учитель. Павлику, яка найкраща пора для збирання яблук?

Учень. Коли собака на прив'язі.

Учитель. Сашко, твоя домашня робота про кішку точно така, як у твого тавариша.

Учень. Бо це та сама кішка, Оксано Миколаївно.

Недавно дуже дивно

Здавалося мені

І як писати рівно

Ці літери трудні?

І навіть з паличками

Я впоратись не міг

Криві та з карлючками,

Ну просто як на сміх.

А далі знов рядочок

Мов бублик, кругле О.

Мені аж серед ночі

Приснилося воно.

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво,

Писав, писав – і звик.

Старався я не марно –

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

І літеру , і кому

Я можу вже писать.

І вже пишу я гарно

Маленькі букви в ряд.

Пише хвостиком лисичка

щось у росяній траві,

Дятел – пташка невеличка,

ставить знаки на корі.

Таємниче пишуть риби

плавниками у ріці,

Зайчик сонячний на шибі

пише рівні промінці.

Віражі під час навчання

Вправно пишуть літаки.

Діти йдуть до школи зрання

Теж писати залюбки.

(«Прийшли ми всі на свято», на мелодію «Із сиром пироги»)

Математика. Так, так, Букварику.

Я теж вважаю, що початкову грамоту

наші учні засвоїли добре.

Буквар.

Хороше, малята, з вами,

Та дивіться, — вже нерано,

І мені прощатись час.

Діти.

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу, і першу букву,

За перше слово, і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам'ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Пісня «Прощавай, Букварику!».

Буквар.

Я навчив вас читати й писати

Слово «бабуся» і слово «тато».

Я залишаю навіки з вами

Слово «Вітчизна» зі словом «мама».

Зі словом «пам'ять» — слово «солдат»,

Слово «цвітіння» — зі словом «сад».

Хай не зринає у ваших снах

Підле й потворне слово «війна».

Хай поведе від мого порога

Вас таємниче слово «дорога».

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчата мої ясноокі.

Вмійте боротися з лихом завзято

Непосидючі мої хлоп'ята.

Хай підростає ваш 1 клас,

А я залишаю вас.

(Звертається до читанки).

Читанко добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Хай не погасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля.

Першокласник.

Ой, книжко, гарна та нова,

Які ти скажеш нам слова?

З чим новим до нас ідеш?

Що цікаве нам несеш?

Читанка.

Я — ваша перша читанка.

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки.

Є вірші і казки.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель.

Даруватиму щодня і забави, і знання.

Першокласник.

З тобою ми подружимо,

Дари твої заслужимо.

Ти руку нам подай,

Про все розповідай.

Гарну казку розкажи,

Світ широкий покажи,

Веди, веди щодня

По сходинках знання.  

Читанка.

Я — читанка не читана

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй.

Букварику мій братику,

Спасибі і прощай!

Хай збудуться всі побажання хороші,

А я вас у дальню дорогу запрошую.

Буду ще довго потрібна вам,

Потім колегам своїм передам.

Рідна мова.

Я із лісу, я із поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала.

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Я завжди вас буду вчити

Рідним словом дорожити,

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Математика.

Раз, два, три, чотири, п'ять,

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Хай в науці кожен привчиться

Покуштувати хрону й перчиці.

Завжди треба намагаться

Вчить уроки на «12»

Природознавство.

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук, —

Це я, малята, розкажу.

Музика.

До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі

Мусять вивчити усі.

Ну, а потім заспіваєм

Ще неспівані пісні.

Щоби світом цим радіти

І любити світлі дні,

Ви повинні розуміти,

Як складаються пісні.

Нотні знаки — голосні.

І такі вони красиві,

Наче квіти у росі.

А звучать вони, як диво —

До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі.

На буквариковім святі

Заспіваємо усі!

Першокласник.

Ми навчилися читати,

Ми навчилися писати,      

Ми зустріли у школі навчання зорю.

І сьогодні всі разом від щирого серця

Ми приносим подяку свою Букварю!

Словом хорошим згадаймо в цей час

Тих, хто Буквар готували для нас.

Дякуємо редакторам і друкарям,

Дякуємо коректорам і художникам,

Дякуємо письменникам і батькам

Ми вдячні вам!

Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Матусю  рідненька,  найкраща,  єдина,

Щоб  ти  не  хилилась  ніколи  в  журбі,

І  сонце,  і  зорі,  і  даль  журавлину

Твої  діти  дарують  тобі.

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково.

Ми  вам,  шановнії  батьки,

Спасибі  хочемо  сказати

За  ночі  ті,  що  недоспали,

Коли  задачі  ви  рішали.

За  вірність  прикладів  і  вправ,

І  за  малюнки  з  малювання –

А на костюми на концерти

Пішли матусині старання!

Один  одного  ми  любим,

Станем  всі  за  одного.

Вчитись  в  другім  класі  будем,

Всі  ми  хочемо  цього.

Ну, а  вчителька  як  буде?

Що,  покине  усіх  нас?

Ні,  вона  разом  із  нами

Переходить  в  другий  клас.

Буду все робить, як слід:

Читати, писати.

Бо я вчительку люблю ,

Своїх маму й тата!

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо, —

Вся школа наша щиро промовля.

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо, —

Хай щастям повниться шкільна сім'я.

                                                                                                Додатково 

П'єса «Витівки помилки»

Букви.

Букви - дружні ми сестрички,

Хоч і маємо різні звички.

Нас 33, нас 33,

Гарні, рівні, не криві

Ми усі: від А до Я-

Алфавіту сім я.

М'який знак ( ображений ).

А я, а я - не звук,

А тільки знак. Так?

Букви.

Ми всі веселі і меткі,

Ми – глухі, а ми – дзвінкі.

Позначаємо різні звуки,

А як візьмемося за руки,

Починаються дива,

Нові народжуються слова.

М'який знак.

Отак весь час терплю образу,

Мене не названо ні разу.

Помилка.

Я - помилка лукава,

І погана в мене слава.

Букви плутаю бува,

Перекручую слова.

М'який знак (плаче).

Ображають, мов ледащо,

Мов нездатного нінащо.

Помилка.

А, здрастуй, любий м який знак,

Ти - надто добрий, ти дивак.

Якщо гарненько розібратись,

Ти серед  букв - велика цяця.

М'який знак ( пишається ).

Усім, які переді мною,

Мені б і бути головою.

Але не вдячні букви ці,

Мене тримають у кінці.

Помилка.

А ти з образи та від злості,

Кинь їх, ходи до мене в гості.

М'який знак.

Ой, ти, помилко моя мила,

Мою досаду зрозуміла.

Від зрозумілих твоїх слів,

У мене втричі виріс гнів.

Помилка.

Молодець, то як же?

М'який знак.

Гаразд! Алфавіт я залишаю,

До тебе в гості вирушаю!

Букви.

Ой, що з нами, добрі люди,

Без м’якого знака буде?

Скільки це почнеться в нас

Неприємностей, образ.

Продавець.

Для магазину вчора тільки

Замовляли риби кільки.

(Розгортає папір, де написано «Пришліть кілки»).

Вийшла помилка у слові -

І привезли кілки дубові.

Такий клопіт! (Виходить).

Робітник.

Через помилку у слові

Сміх і горе на будові.

Замовляли гравій, гальку,

Привезли у клітці галку.(Виходить).

Букви.

Чуєш, Помилко лукава,

Жде тебе погана слава.

М'який знак (соромливо).

За помилку я соромлюсь,

Перед вами вибачаюсь,

Що за місце ображався,

Дуже м'якістю пишався.

Буква.

У нас почесні всі місця,

Чи з початку, чи з кінця.

Буква.

Бо чи звук ти, а чи знак,

Дорогий в родині всяк.

Буква. Стали букви в ряд,

На письмі і мир, і лад.

Все напишемо гаразд,

Помилкам не місце в нас.

Всі.

Ми букви добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині

Читає й пише нас

чудово перший клас.